Вона підійшла до вікна,
Она подошла к окну,
Стояла й дивилась на небо,
Стояла и смотрела на небо,
Уся була в білому,
Была вся в белом,
А небо її не побачило.
Но небо ее не заметило...
Вона затулила лице
Она закрыла лицо руками
І тихо плакала...
И тихо плакала...
Ось те, що чекав,
Вот то, чего так ждал,
Те, що хотів.
То, чего хотел.
Час вже настав,
Время настало,
Птах прилетів.
Прилетела птица.
Хто був той птах?
Что это была за птица?
Звідки ця мить?
Откуда этот миг?
Я не впізнав...
Я не узнал...
А небо спустилось униз,
А небо спустилось вниз,
Заглянуло їй у вікно,
Заглянуло к ней в окно,
Та нікого не було там,
Но никого не было там,
Бо птах, що за нею летів,
Ведь птица, что летела за ней,
Давно вже за обрієм зник...
Давно уже скрылась за горизонтом...
Ти не чекай - не чекай,
Жди – не жди,
Ти не шукай - не шукай,
Ищи – не ищи,
За обрієм зник...
Скрылась за горизонтом...
Ось те, що чекав,
Вот то, чего так ждал,
Те, що хотів.
То, чего хотел.
Час вже настав,
Время настало,
Птах прилетів.
Прилетела птица.
Хто був той птах?
Что это была за птица?
Звідки ця мить?
Откуда этот миг?
Я не впізнав...
Я не узнал...
