Вона мені сьогодні подзвонила,
Она мне сегодня позвонила,
Сказала, що не може більше так.
Сказала, что больше не может так.
Сказала, що вона – твоя дружина,
Сказала, что она — твоя жена.
А я – ніхто, і звуть мене – ніяк.
А я — никто, и звать меня — никак.
Вона мене благала зупинитись,
Она меня умоляла остановиться,
Віддати, що належить тільки їй.
Отдать то, что принадлежит только ей.
Та як на тебе можу не дивитись,
Но как я на тебя могу не смотреть,
Для мене ти – один, ти – тільки мій!
Для меня ты — один, ты — только мой!
Для неї я, звичайно, справжнє горе,
Для нее я, конечно, настоящее горе,
Для тебе – море ніжності й тепла.
Для тебя — море нежности и тепла.
"Забудь його", – мені усі говорять,
“Забудь его”, — мне все говорят,
Та я без тебе жити б не змогла!
Но я без тебя жить бы не смогла!
Вона мені сьогодні подзвонила.
Она мне сегодня позвонила.
