Я завжди мріяв написати пісню про маму,
Я всегда мечтал написать песню про маму,
Але різні поети всі слова вже сказали.
Но разные поэты все слова уже сказали.
І я не хотів повторити когось із них.
И я не хотел повторить кого-то из них.
Я біля своєй мами буду завжди маленьким
Я возле своей мамы буду всегда маленьким
І, як тільки покличе, прибіжу скоренько,
И, как только позовет, прибегу быстренько,
Тому я їй і написав ці слова, як міг.
Поэтому я ей и написал эти слова, как мог.
Ти мене вибач, що я став дорослий,
Ты меня извини, что я стал взрослым,
І вже минула сорок третя осінь,
И уже прошла сорок третья осень,
Як я побачив перший раз свій дім.
Как я увидел в первый раз свой дом.
Я, може, трохи пізно став її розуміти
Я, может, немного поздно стал ее понимать
І не часто дарував на день народження квіти.
И не часто дарил на день рождения цветы.
І були часи, коли я тижнями їй не дзвонив.
И были времена, когда я неделями ей не звонил.
І кожен раз, коли вона мене обіймає
И каждый раз, когда она меня обнимает
І разом із татком щось про внучку питає -
И вместе с папкой что-то про внучку спрашивает -
Я з радості плачу, що маю живих батьків.
Я от радости плачу, что имею живых родителей.
Ти мене вибач, що я став дорослий,
Ты меня извини, что я стал взрослым,
І вже минула сорок третя осінь,
И уже прошла сорок третья осень,
Як я побачив перший раз свій дім.
Как я увидел в первый раз свой дом.
А можна я до тебе завтра приїду,
А можно я к тебе завтра приеду,
І ми на кухні не одну годину
И мы на кухне не один час
Собі на різні теми "посидим"?
Посидим и пообщаемся на разные темы?
Я дуже дякую тобі за то, що я вмію,
Я очень благодарен тебе, за то, что я умею,
І дякую тобі за то, що я розумію
И благодарен тебе, за то, что я понимаю
Ті речі, які не пояснюють навіть в книжках.
Те вещи, которые не объясняют даже в книжках.
Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель,
Пусть будет возле тебя всегда ангел-хранитель,
І я тоже десь поряд буду завжди бродити,
И я тоже где-то рядом буду всегда бродить,
Щоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках.
Чтобы не мерить нашу жизнь в телефонных звонках.
Ти мене вибач, що я став дорослий,
Ты меня извини, что я стал взрослым,
І вже минула сорок третя осінь,
И уже прошла сорок третья осень,
Як я побачив перший раз свій дім.
Как я увидел в первый раз свой дом.
А можна я до тебе завтра приїду,
А можно я к тебе завтра приеду,
І ми на кухні не одну годину
И мы на кухне не один час
Собі на різні теми "посидим"?
Посидим и пообщаемся на разные темы?
Мам!
Мам!(перевод Кирилл из Дашева)
Я завжди мріяв написати пісню про маму,
Всегда я мечтал сделать песню про маму,
Але різні поети всі слова вже сказали.
Поэты, однако, уже давно всё сказали,
І я не хотів повторити когось із них.
А я не хочу попугаем слова повторять.
Я біля своєй мами буду завжди маленьким
Я для любимой мамочки ребенком останусь,
І, як тільки покличе, прибіжу скоренько,
И как только позвала, я уже у мамы,
Тому я їй і написав ці слова, як міг.
И всё-таки спеть я решился - видать, пора.
Ти мене вибач, що я став дорослий,
Ты извини меня, что стал я взрослым,
І вже минула сорок третя осінь,
И вот проходит сорок третья осень,
Як я побачив перший раз свій дім.
Как я впервые увидал свой дом.
Я, може, трохи пізно став її розуміти
Пришло настолько поздно вот такое прозренье
І не часто дарував на день народження квіти.
И не часто я дарил маме цветы, к сожаленью.
І були часи, коли я тижнями їй не дзвонив.
И было такое, что неделями ей не звонил.
І кожен раз, коли вона мене обіймає
И каждый раз, когда она меня обнимает
І разом із татком щось про внучку питає -
И с папой о внучке говорит, что большая,
Я з радості плачу, що маю живих батьків.
От счастья я плачу, поскольку со мной они.
Ти мене вибач, що я став дорослий,
Ты извини меня, что стал я взрослым,
І вже минула сорок третя осінь,
И вот проходит сорок третья осень,
Як я побачив перший раз свій дім.
Как я впервые увидал свой дом.
А можна я до тебе завтра приїду,
А можно я прямо хоть завтра приеду,
І ми на кухні не одну годину
И мы на кухне нашей за обедом
Собі на різні теми "посидим"?
Поговорим полдня о том, о сем?
Я дуже дякую тобі за то, що я вмію,
Я очень благодарен, ведь хоть что-то умею
І дякую тобі за то, що я розумію
И что-то очень важное сейчас разумею.
Ті речі, які не пояснюють навіть в книжках.
И в книжках такое, увы, никогда не прочтешь.
Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель,
С тобой всегда пусть будет рядом ангел-хранитель,
І я тоже десь поряд буду завжди бродити,
И я тоже тут рядом - наблюдайте, смотрите,
Щоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках.
А то постоянно ты звонки телефонные ждешь.
Ти мене вибач, що я став дорослий,
Ты извини меня, что стал я взрослым,
І вже минула сорок третя осінь,
И вот проходит сорок третья осень,
Як я побачив перший раз свій дім.
Как я впервые увидал свой дом.
А можна я до тебе завтра приїду,
А можно я прямо хоть завтра приеду,
І ми на кухні не одну годину
И мы на кухне нашей за обедом
Собі на різні теми "посидим"?
Поговорим полдня о том, о сем?
